Відбулося перше засідання Ради безбар’єрності. Головні тези

У Києві відбулося перше засідання Ради безбар’єрності — органу, який здійснює моніторинг та контроль виконання Національної стратегії безбар’єрності, розробленої в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської.

У ході зустрічі було розглянуто пріоритетні проєкти від міністерств у кожному з шести напрямків безбар’єрності, які увійдуть до Плану заходів на 2021-2022 роки на виконання Нацстратегії. Засідання пройшло за участю першої леді та під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

«Безбар’єрність стає новою суспільною нормою. Зміни, які ініційовані на Раді безбар’єрності, стосуються не лише людей, котрі змушені стикатися з різними бар’єрами у своєму житті. Ці зміни насамперед про те, якою країною ми прагнемо бути. Країною, де кожен має рівні права та можливості. Країною без бар’єрів», – відзначила у своєму виступі пані Олена Зеленська.

Всього 15 міністерств, 47 громадських організацій та аналітичних центрів було залучено до створення Плану заходів. Від них отримано понад 250 пропозицій.

«Спільними зусиллями ми маємо сформувати чіткий покроковий план дій та визначити для кожного напрямку безбар’єрності пріоритетні завдання, які необхідно реалізувати насамперед. Буде сформовано конкретні шляхи подолання всіх бар’єрів, які існують в Україні», – наголосив Денис Шмигаль.

До переліку флагманських проєктів, на яких уряд планує сконцентрувати свою увагу, увійшли зокрема:

• впровадження Міжнародної класифікації функціонування (МКФ), що де-факто є новим поглядом на інвалідність загалом. Це інструмент, який вимірює не втрачені здібності людини, а її потенціал, який нікуди не зникає із набуттям інвалідності;
• розробка стандартів безбар’єрності об’єктів інфраструктури, а також рекомендацій щодо їхнього впровадження в усіх аеропортах України, а згодом — і на залізничних та автомобільних вокзалах;
• створення єдиної інтернет-платформи для доступу та дистанційного отримання всіх державних соціальних послуг для різних груп населення. Наприклад, державні вебсторінки мають бути адаптовані для осіб з порушеннями зору та слуху (такі сторінки вже працюють на сайтах МОЗ, МЗС, поліції Києва тощо).

Це лише частина проєктів, запропонованих до втілення у Плані заходів. Наразі документ перебуває на етапі громадського обговорення. Доопрацьований проєкт Плану із пропозиціями та визначеною фінансовою частиною міністерства представлять на наступному засіданні Ради безбар’єрності у липні. Також планується затвердження ключових індикаторів виконання документа.

Нагадаємо, у квітні 2021 року Уряд затвердив Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні, розроблену в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської. Після цього стартувала розробка Плану заходів з її реалізації, координує цей процес Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Аналітичну та технічну підтримку на всіх етапах надає експертний консорціум з Центру економічного відновлення, ГО «Безбар’єрність» та ІСАР Єднання.