Замість точкової допомоги тим, хто за бар'єром — усунути бар'єри
Ми пропонуємо безбар'єрні рішення
Ми — експертна організація, яка просуває універсальний дизайн, інклюзію та повагу до різноманіття. Для цього ми проводимо дослідження, адвокатуємо зміни у законодавстві, організуємо комунікаційні кампанії та займаємося пошуком нового.
З перших днів війни громадська організація «Безбар’єрність» допомагає літнім людям, які залишилися у Києві. Наша організація також опікується пацієнтами однієї психіатричної лікарні міста Києва.
Отримувач коштів: ГО "Безбар'єрність"
Призначення платежу: Безповоротна фінансова допомога
Код отримувача: 43483077
Банк отримувача: АТ «ПУМБ» м. Київ
Рахунок отримувача (IBAN): UA263348510000000026009110274
Банк отримувача: FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK 4, Andriivska Str., Kyiv, 04070, Ukraine, SWIFT BIC: FUIBUA2X
Рахунок отримувача (IBAN): UA263348510000000026009110274
Банк посередник:



Безбар'єрність має стати новою суспільною нормою
Безбар'єрність — це забезпечення рівних прав та можливостей для всіх, і зокрема тих, хто відчуває на собі наявні в суспільстві обмеження
Ми фокусуємося на трьох основних напрямках розвитку безбар'єрності:
можливостей
залучення
різноманіття
Безбар'єрність має стати новою суспільною нормою
Безбар'єрність — це забезпечення рівних прав та можливостей для всіх, і зокрема тих, хто відчуває на собі наявні в суспільстві обмеження
Ми фокусуємося на трьох основних напрямках розвитку безбар'єрності:

Проєктування
можливостей
Соціальне
залучення
Підтримка
різноманіття
Громадська організація «Безбар’єрність» — неурядове експертне об’єднання, яке опікується поширенням в українському суспільстві практик інклюзії, недискримінації, впровадження доступності та універсального дизайну, поваги до різноманіття та рівності можливостей.
«Безбар’єрність» відстоює майбутнє України як суспільства, в якому всі мають відчуття приналежності, участі, визнання та легітимності.
«Безбар’єрність» просуває цінності, ставлення та інститути, які б дозволили усім жителям України максимально повно брати участь у соціальному, економічному та політичному житті, спираючись на власну гідність.
Безбар’єрний підхід має стати загальним підходом у сфері публічного управління для забезпечення безперешкодного доступу соціально вразливих груп до освіти, зайнятості, послуг, дозвілля, спілкування, участі у житті громади.

Ми прагнемо
Наші цінності
Щирість та емпатія
Тема безбар'єрності відповідає нашим переконанням, ми готові відкрито говорити про бар'єри, їхній негативний вплив на добробут нашого суспільства, і про те, як кожен з нас може стати підтримкою один одному.
Людська гідність
Гідність належить усім людям з народження. Всі наші дії спрямовані на те, щоб захистити право людини усвідомлювати свою громадську вагу та цінність, незважаючи на будь-які життєві обставини.
Права людей
Ми віримо в те, що дотримання прав людини дає кожному і кожній з нас твердий ґрунт під ногами для руху вперед. Права людини роблять нас однаково важливими, в тому числі коли нам потрібна додаткова підтримка і турбота.
Прозорість та підзвітність
Ми прагнемо, щоб кожен житель України приєднався до нашої ініціативи. Саме тому ми будемо розповідати про всі наші дії, відкрито звітувати, залучати якомога більше людей до подолання бар'єрів.
Повага до різноманітніття
У людей з'являється більше можливостей в житті, краща освіта і робота, якщо їхні інтереси та сильні сторони підтримані всім суспільством. Ми сприятимемо поширенню цієї цінності в Україні.
Партнерство, дружба
Всі ми у суспільстві володіємо цінними знаннями, ресурсами, значущими здобутками, власним баченням. Об'єднати цей потенціал — значить досягти кращого результату для всіх.
Оксана
Збітнєва
Виконавча директорка
За освітою – філолог, журналіст, політолог. Вивчала державне, а також публічне управління та адміністрування.
Досвід в комунікаціях та політичному консалтингу, створенні та управлінні PR і GR підрозділами, організації медіапроцесу, веденні кампаній репутаційного менеджменту.
Робота на керівних посадах у сфері медіа, державної служби, неурядових організаціях – директоркою з комунікацій у благодійному фонді та старшим партнером у агентстві стратегічних комунікацій.
Вероніка
Селега
Керівниця групи у сфері культура
За спеціальністю Тележурналістика
Університет театру, кіно і телебачення ім.І.К.Карпенко-Карого
Найбільший досвід роботи у телевізійній журналистиці та піарі.
Власна справа Школа риторики «Аристотель» була присвячена комунікаціям, а саме роботі з людьми у підготовці до публічної комунікації.
3 роки життя були присвячені реформі публічних бібліотек Києва в рамках проекту «Бібліотека майбутнього».
Досвід державної служби, 1,5 роки очолювала директорат гуманітарної політики.
Нині керує культурними проектами. Зокрема, національним заповідником «Хортиця» та проектами ГО «Безбар’єрність».
Ольга
Голтвенко
Менеджерка із комунікаційних технологій
Додаткова освіта в сфері маркетингу в ПТД університеті та людських ресурсів у МАУП.
Досвід роботи в проєктному менеджменті більше 5 років.
Координація проекту «Зелена Рада», присвяченого екологічним питанням.
Координація проекту «Будуючи мости», спрямований на побудову діалогу та співпраці між місцевою владою, місцевим бізнесом та громадою Маріуполя.
Організація тренінгів з енергоефективності для муніципальних структур міста.
Участь у розробці Стратегія розвитку міста Маріуполь. Координація роботи відкритої платформи комітетів Фонду розвитку Маріуполя.
Олексій
Євсеєв
Фінансовий менеджер
Додаткова освіта в сфері фінансів в академії бізнесу Ernst&Young
Досвід роботи в реальному секторі економіки більше 15 років.
Учасник робочих груп з розробки та впровадження:
- стратегії розвитку промислових підприємств (металургія та сфера промислових послуг), спрямованої на збільшення загальної вартості бізнесу
- управлінського обліку та звітності
- програми капітальних інвестицій підприємств та пов’язаних бізнес-процесів
- окремих крупних NPV-проектів
Марія
Добровінська
Асистентка
керівниці
Київський національний торговельно-економічний університет. Спеціальність Право. Спеціалізація Комерційне право.
Досвід роботи в реальному секторі інклюзивної освіти та культури більше 3-ьох років.
Останнє місце роботи: Український культурний фонд, посада Секретар Наглядової ради Фонду- Провідний фахівець сектору організаційної роботи та діловодства.
Учасниця робочих груп з розробки, удосконалення та впровадження: розробка стратегії розвитку, удосконалення нормативно-правових документів та впровадження нових удосконалених робочих процесів для державної інституції.
Ніна
Мацюк
Зовнішна експертка з питань інклюзивності
Засновниця просвітницького інклюзивного проєкту «Allinclusive» та співзасновниця інклюзивного проєкту для дітей "Відкрий своє серце".
Впроваджувала інклюзивність у бібліотечній сфері та неформальній освіті.
Закінчила Школу універсального дизайну у рамках діяльності Спільної Програми «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні», що впроваджується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН).
Пройшла навчання у Школі проєктного менеджменту від Української освітньої платформи.
Закінчила курс тьюторів від ГО "Ми разом" та Studio 3\4.
Пройшла навчання на програмі “Активні громадяни” – програма Британської Ради для молоді у галузі міжкультурного діалогу і соціального розвитку.
Пройшла навчання та практику по роботі з дітьми з порушеннями зору та комплексними порушеннями у розвитку від Fundacja Ari Ari.
Ірина
Євтушенко
Зовнішна експертка з питань функціонування спільнот
Багаторічний досвід у реалізації медіа-проєктів у корпоративному та політичному секторах.
Досвід проведення PR-кампаній та прес-подій, організація та медіа-супроводі проектів, комплексній комунікаційної підтримці.
Валерій
Гауф
Зовнішний експерт з цифрової та економічної безбар'єрності
Досвід більше 5 років у оптимізації бізнес-процесів та побудові культури ощадливого виробництва.
Експерт при розробці Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору по напрямам економічна та цифрова безбар'єрність.
Проєкти

Велика розмова про безбар’єрність
Будь-які бар’єри можна прибрати або зсунути, але спочатку їх треба усвідомити. З цих слів у травні 2020 року перша леді Олена Зеленська почала «велику розмову про безбар’єрність». Мета діалогу – зрозуміти, з якими саме перешкодами найчастіше стикаються українці та в подальшому розробити план з їхнього подолання. Було запущено онлайн-опитування, участь у якому взяли понад 37 тисяч осіб. Результати «великої розмови» стали основою для найперших кроків на шляху до розбудови безбар’єрного майбутнього України. А також дали старт ініціативі «Без бар'єрів», спрямованій на створення рівних можливостей для всіх українців, в тому числі для літніх людей, осіб з інвалідністю, сімей з дітьми.

Думки, погляди та ставлення украінців щодо безбар’єрності та інклюзії в суспільстві
Три чверті українців вважають актуальним вирішення питань безбар’єрності в Україні, а 56% – оцінюють рівень безбар’єрності в країні як низький або дуже низький. Це дані станом на кінець 2020 року, отримані у ході загальнонаціонального дослідження, яке ініціювала перша леді Олена Зеленська. Думки та погляди українців щодо безбар'єрності вивчали Київський міжнародний інститут соціології та Національний інститут стратегічних досліджень спільно з нашою громадською організацією. Опитування проводилося серед 1809 респондентів з усієї країни, крім тимчасово окупованих територій, методом інтерв’ю face-to-face. Отримані дані стали відправною точкою для майбутніх дій у напрямі безбар’єрності.

Дослідження доступності міських просторів
Це нульовий етап роботи над Альбомом безбар’єрних рішень, який створюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської. Дослідження складається з чотирьох розділів: під’їзди та двори, вулиці, громадські простори та громадські будівлі. Мета його проведення – виявити ключові проблеми доступності у містах та навести нормативні документи, які регулюють їхнє вирішення. Адже, як показує практика, люди, які мають вплив на безбар’єрність міських просторів, не завжди до кінця усвідомлюють масштаб проблем з доступністю. Дослідження стане у нагоді працівникам муніципалітетів, комунальних підприємств, власникам будівель та помешкань, архітекторам, проектантам, будівельникам, представниками ОСББ тощо.

Альбом безбар’єрних рішень
Це практичний посібник для проєктувальників та архітекторів публічного простору, створений у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Альбом безбар’єрних рішень рекомендує та на прикладах ілюструє, як міське середовище може бути дружнім до різних користувачів, зокрема й батьків з маленькими дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю тощо. Посібник просуває людиноцентричний підхід до проєктування, коли у кінцевому підсумку однаково зручно і комфортно буде усім без виключення. Він пропонує нову філософію, яка не зводиться лише до фізичної доступності, а й спрямована на трансформацію у сприйнятті й ставленні до різних людей і їхніх потреб.

Лабораторія безбар’єрних рішень
Славутич першим серед українських міст підтримав ініціативу Олени Зеленської «Без бар’єрів», підписавши з Міністерством розвитку громад та територій Меморандум про розвиток безбар’єрної архітектури. Так, невелике місто у Київській області стало лабораторією з розробки та впровадження на практиці безбар’єрних архітектурних рішень, найуспішніші з яких планується поширити на всю Україну. За понад рік з моменту підписання Меморандуму Славутич реалізував низку безбар’єрних рішень, які уже можуть переймати та втілювати в життя інші громади. До того ж, місто першим в Україні ввело посаду омбудсмена з безбар’єрності, у сфері відповідальності якого – питання доступності та інклюзивності.

«Безбар’єрні історії, які надихають»
Це серія відеоісторій про людей, які руйнують бар’єри. Й у такий спосіб наближають Україну до майбутнього, де ніхто не відчуватиме себе виключеним із суспільного життя. Метою проєкту є показати людей та їхні ініціативи, які змінюють міста та країну, познайомити з тими, хто долає перешкоди для себе та інших, а також дати голос усім, хто прагне, щоб бар’єрів навколо нас стало менше. Цикл відеороликів створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Торік наша громадська організація відзняла шість відеоісторій, які надихають. Вже зовсім скоро очікується вихід нових серій про людей, чий приклад може підштовхнути кожного з нас до змін.

«Довідник безбар’єрності»
Це гід з толерантного спілкування, який фіксує норми безбар'єрної мови – без дискримінаційних чи стереотипних фраз стосовно різних людей. «Довідник безбар’єрності» є ініціативою і флагманським проєктом Олени Зеленської. Він створений у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами. Аналітичну та технічну підтримку проєкту надавала «Безбар’єрність». Упорядниця – Тетяна Касьян, ілюстраторка – Ольга Дегтярьова. Партнерами проєкту виступили ДТЕК, Danone, Fairmont Grand Hotel Kyiv, Inka, 1+1 media, Доступно.UA, Happy Today. Цієї весни очікується друкована версія Довідника з елементами шрифту Брайля.

Освітній серіал «Безбар’єрна грамотність»
Що таке безбар’єрність та кого вона стосується – відповіді на ці питання дає освітній серіал «Безбар’єрна грамотність». Він має вісім серій тривалістю 6-10 хвилин та доступний для безкоштовного перегляду на сайті «Дія.Цифрова освіта». «Безбар’єрна грамотність» – це розповіді про основні принципи безбар’єрності на прикладі повсякденних життєвих ситуацій. Серіал створено в межах ініціативи Олени Зеленської в партнерстві з радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар'єрності, нашою громадською організацією, представниками громадянського суспільства та експертами за підтримки проєкту ПРООН в Україні «Права людини для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Національна стратегія
із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року
Безбар’єрність стала частиною державної політики, коли у квітні 2021 року Уряд затвердив Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні. Документ включає ініціативи для усунення бар’єрів у різних сферах життя, посилення можливостей та забезпечення рівних прав для усіх українців. Нацстратегія розроблена в межах ініціативи Олени Зеленської та на виконання указу Президента України. Це результат спільної роботи представників органів влади, громадянського суспільства, експертів. Нацстратегія безбар’єрності – сигнал з боку держави, як слід діяти, орієнтир, на який варто опиратися. Маючи його, простіше на місцевому рівні запроваджувати спільні з громадою рішення задля розвитку безбар’єрності.

План заходів з реалізації Нацстратегії безбар’єрності на 2021-2022 роки
План заходів – це «дорожня карта» для кожного міністерства, долученого до виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Він включає понад 250 ініціатив, які уряд має втілити в життя до кінця 2022 року. Виокремлено сім флагманських проєктів, що стали ключовими для всіх органів державної влади в реалізації Нацстратегії. Зміни, передбачені Планом заходів, об’єднані у шести напрямах безбар’єрності: фізична, інформаційна, цифрова, громадянська, економічна та освітня. Кабінет міністрів затвердив План заходів торік у липні. Як і Нацстратегія безбар’єрності, документ розроблявся із широким залученням громадськості. Координувало роботу Міністерство розвитку громад та територій.

Комунікаційна стратегія до Плану заходів з реалізації Нацстратегії безбар’єрності
Щоб голос держави про безбар’єрність був єдиним – зі стратегічними акцентами і коректними аргументами – ухвалено Комунікаційну стратегію до Плану заходів на 2021-2022 роки з реалізації Нацстратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Основою для її розробки став контент-аналіз медіа щодо проявлення теми безбар’єрності у січні-червні 2021 року, кількісне дослідження знання та розуміння терміну «безбар’єрність», а також експертні інтерв’ю зі стейкхолдерами та комунікаційними командами міністерств. Документ визначає стратегічні цілі та показники їх досягнення, наратив, ключові повідомлення, а також координує комунікаційну роботу всіх органів влади у цьому напрямі.

Спільнота «Бізнес без бар’єрів»
Ініціатива першої леді Олени Зеленської надихнула великі українські та міжнародні компанії об’єднатися навколо теми безбар’єрності. Так з’явилася спільнота «Бізнес без бар’єрів», яка наразі нараховує понад два десятки учасників, серед них – «Укрпошта», «Ощадбанк», «Укрзалізниця», «Ашан Україна», 1+1 Media, ДТЕК, SOCAR Energy Ukraine, work.ua, корпорація «АТБ», Danone Україна, компанія Visa, Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ), група готелів «Fairmont Grand Hotel Kyiv» та «Riviera House», ПриватБанк, McDonald’s в Україні, Кока-Кола Україна, торгівельна мережа «Фокстрот», IT-компанія EPAM Україна, книжкова платформа Yakaboo, мережа супермаркетів «Сільпо», юридична фірма «Астерс».

Кейси учасників спільноти «Бізнес без бар’єрів»
Майже кожна компанія-учасник спільноти має власний досвід у втіленні безбар’єрних практик. Наприклад, є кейси з працевлаштування без упереджень до віку, інвалідності, статі, з впровадження дуальної форми здобуття освіти, створення робочих місць для людей, які з різних причин не можуть працювати повний день тощо. Також компанії створюють і розвивають спільні проєкти, серед яких, зокрема, навчальна програма про коректну взаємодію із людьми з інвалідністю, електронна версія «Довідника безбар’єрності», в роботі – тренінговий модуль для навчання персоналу етиці безбар'єрного спілкування. Це буде продукт з відкритим кодом, який кожна компанія зможе адаптувати під особливості свого бізнесу.

Книга про різноманіття та рівність «Світ без меж»
«Світ без меж» розповідає про різноманіття та рівність, толерантне спілкування, коли у слові проявляється повага, а кожного приймають таким, як він є. Книгу орієнтовано на навчання дітей молодшого віку у супроводі педагога, понад 20 тисяч її примірників поширено серед українських шкіл. Авторка видання – Анастасія Степула, експертка з особливостей комунікації з людьми, що мають нейровідмінності. Ілюстрації створила Катерина Покладова. Проєкт реалізовано за підтримки Міністерства культури України, Українського інституту книги та ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Книга вийшла друком у видавництві «Основи». Експертну та аналітичну підтримку надавала наша громадська організація.