Безбар’єрний бізнес в Україні. Як це працює

Кейси Isobar Ukraine, StarLightMedia, Good Bread for Good People та інших

Компанії зі світовим іменем, такі як Bank of America, Google, Apple, Barclays втілюють принципи різноманіття та інклюзивність як у відносинах з клієнтами, так і з працівниками. Чому вони це роблять? Тому що це робить їх ефективнішими, отже, більш конкурентоспроможними.

Восьмий банк у світі за обсягом сукупних активів — Bank of America інформує, що залучення людей з інвалідністю, наприклад, із когнітивними порушеннями — це зовсім не «благодійна справа», а можливість загального підвищення якості бізнес-процесів та цілком ефективна бізнес-модель.

Ну добре, це за кордоном, а що у нас, в Україні? А у нас є проєкт Індекс корпоративної рівності , який впроваджується з 2013 року. Це національне дослідження, яке допомагає бізнесу оцінити свої внутрішні політики на предмет інклюзивності. І, зокрема, там є критерій безбар’єрності. Щороку кількість учасників збільшується, а це означає, що українські компанії дедалі більше звертають увагу на інклюзивність всередині своєї команди. На цей критерій звертають увагу і потенційні працівники: 81,6% опитаних фахівців зазначили, що для них це дуже або досить важливо (дані Індексу за 2020 рік).

Більшість малих і середніх підприємств не вказують бажані ознаки працівників/працівниць при оголошенні вакантних посад і наймають на роботу усіх, не дискримінуючи (72%). А от для забезпечення архітектурної та інформаційної доступності МСБ переважно використовує розумні пристосування (23%) або приміщення на одному поверсі чи у будівлях, обладнаних ліфтом або підйомником (16%), працює в будівлях в безбар’єрним входом або зі встановленим пандусом з кутом нахилу до 10% (14%), адаптують сайт для людей з порушеннями зору (7%).

Цифри цифрами, але хочеться побачити та почути про реальні приклади. Тож ми зібрали для вас кейси та рекомендації великого бізнесу, а також МСБ, щоб показати: усе можливо.

Isobar Ukraine

А от Isobar Ukraine, глобальне діджитальне агентство, допомагає з працевлаштуванням людей із порушеннями слуху. Слухаючи семінар про працевлаштування людей з інвалідністю, Віталій Кулько, який займається діджитал-інноваціями у компанії, вирішив розробити інклюзивний проєкт. За мету він поставив інтеграцію людей з порушеннями слуху в сучасний бізнес.

Перших двох кандидатів на роботу Віталій знайшов саме на тому семінарі, далі почався етап стажування та адаптація в колективі, були створені чати знайомства у соцмережах, вивчали базові жести для комунікації. На наступному етапі стажування кількість претендентів збільшилась — 30 людей на позицію дизайнера. Урешті 70% кандидатів були працевлаштовані в Isobar, а також у дружні чи партнерські компанії, які теж пішли безбар’єрним шляхом. Крім того, компанія організовувала навчальні заходи із залученням перекладача жестової мови із безкоштовним входом для нечуючих людей.

Цими нововведеннями компанія одразу вирішила дві проблеми: дала можливість людям із порушеннями слуху знайти роботу, а також отримала лояльних джуніор-фахівців, які готові навчатись та розвиватись. «Я хочу, щоб компанії зрозуміли, що інтеграція людей з інвалідністю — це не так складно, як вони собі думають», — говорить Віталій.

Якихось особливих витрат компанії, що реалізують подібні проєкти, не несуть. Можливо, доведеться купити програму з планшетом для осіб з порушеннями слуху. Так, додаток платний, але витрати незначні.

StarLightMedia

StarLightMedia — це медіахолдинг, який об’єднує групу телеканалів з багатомільйонною аудиторією: СТБ, Новий, ICTV, M1, M2. Компанія також розпочала трансформаційні процеси усередині, визначивши гендерну рівність та інклюзивність частиною своєї культури. У холдингу навіть з’явився окремий напрямок сталого розвитку та інклюзивності, останній координує громадська діячка та експертка у сфері захисту прав людей з інвалідністю Уляна Пчолкіна.

Робота у сфері інклюзивності в StarLightMedia охоплює чотири напрями: технічна доступність, інклюзивний рекрутинг, освіта та культура інклюзивності та приведення у відповідність корпоративних політик і програм.

«Цього року ми розпочали реалізацію проєкту безбар’єрності на першій локації групи. Були встановлені електронний підіймач, пандус, зменшена висота порогів у закладі громадського харчування, виділена паркувальна зона для людей з інвалідністю. Зараз ми чекаємо на виготовлення нових дверей для одного з поверхів, на якому до цього дверний отвір не дозволяв зайти людині на кріслі колісному, — говорить координаторка напрямку сталого розвитку Яна Гончаренко. — Уляна також провела навчальну зустріч зі співробітниками. Це був відкритий і чесний діалог, і, як на мене, у колег був зруйнований не один стереотип».

Компанія відзняла серію корпоративних просвітницьких 5-тихвилинних роликів, у яких Уляна пояснює про трансформацію ставлення до теми інвалідності, розповідає про коректну лексику, а також правила взаємодії та недискримінації. І крім того, у корпоративному кодексі етики з’явився блок, присвячений інклюзивності. Зараз у компанії працюють над системою маркування доступності вакансій, а у майбутньому планують працювати над залученням більшої кількості людей з інвалідністю в команду, освітніми програмами та проєктами менторства.

У великих компаніях цінності закріплюють у деклараціях, хартіях чи положеннях. У малому та середньому бізнесі зазвичай саме засновники та керівники є носіями цього культурного коду.

Good Bread for Good People

Наприклад, як в інклюзивній пекарні Good Bread for Good People. Власне, цей бізнес будувався із конкретною місією — давати роботу людям із ментальною інвалідністю. Серед працівників є люди із когнітивними порушеннями, розладом аутичного спектра та синдромом Дауна.

«У людей з інвалідністю в Україні немає можливості шукати та пробувати різні професії. Їм не дають такого шансу. Ми хочемо давати цей шанс і даємо», — так пояснюють у пекарні свою місію.

Засновник пекарні Владислав Малащенко за освітою лікувальний педагог і саме реабілітацію людей з інвалідністю свого часу вирішив проводити у власній крафтовій пекарні. Спочатку це була тільки ідея, але її допоміг втілити грант. І зараз це вже соціальний бізнес, який у 2017 році отримав звання Кращого роботодавця, за версією Head Hunter.

Для співробітників потрібні деякі умови: світлий, великий простір та підтримка людини, яка контролює процеси на кухні. І поки що в цього бізнесу все виходить, незважаючи на різні труднощі. Та й кількість працівників постійно зростає.

«Сніг на голову»

У харківському ресторані «Сніг на голову» теж працюють кухарі з ментальною інвалідністю. Михайло Чорноморець, співзасновник закладу, говорить, що інклюзивність лежить в основі цінностей його компанії. Причиною створення бізнесу стало бажання показати, що люди з інвалідністю не потребують якогось особливого ставлення.

Михайло стверджує, що кухня і приміщення ресторану «Сніг на голову» не відрізняються від будь-яких інших. Вони просто обладнані відповідно до загальних вимог чинного законодавства. Усе залежить від форми інвалідності співробітника, але все ж таки краще свій простір робити безбар’єрним, адже ви ніколи не знаєте, хто звернеться до вас по продукти чи послуги.

Готовність до інклюзії в бізнесі починається не з робочих процесів, а з наших думок та бажання щось змінювати.