Пропустити навігацію

КАТЕГОРІЯ КЕЙСИДАТА 06.01.22

Проєкт «Давай, грай!» або Футбольне поле як простір для соціалізації дітей з інвалідністю

Спорт може бути доступним для усіх, незважаючи на вік, стать та стан здоров’я. Цю тезу підкріплює інклюзивний футбольний проєкт «Давай, грай!», який реалізує благодійний фонд Shakhtar Social у партнерстві з ДТЕК.

На кілька годин футбольне поле перетворюється не лише в локацію для гри, але і на простір соціалізації для різних дітей — вони спілкуються, вчаться дружити, отримують навички роботи в команді. А ще — можливість полюбити спорт, повірити в себе та відчувати себе щасливими.

«Проєкт спрямований на розвиток масового дитячого футболу, на залучення у спорт хлопчиків та дівчаток, в тому числі дітей з інвалідністю. Коли я говорю про залучення, я маю на увазі регулярні тренування, завдяки яким формується звичка займатися спортом системно. Ми долучаємо до проєкту дітей з 7 до 12 років, а дітей з ментальною інвалідністю беремо до 17 років», – каже тренер Євген Стрельников.

Як розповіла Інна Хмизова, директорка благодійного фонду Shakhtar Social, проєкт має кілька важливих складових. Так, заняття будуються за європейською методологією масового аматорського футболу, адаптованою для України. Коли мета — не ростити зірок, а дати можливість дітям, зокрема й з інвалідністю, відчути переваги командної гри та спілкуватися між собою.

Тренери попередньо обов’язково проходять навчання. До кожної дитини застосовується індивідуальний підхід, заборонено кричати або критикувати. За словами Інни Хмизової, дуже важливо, аби тренер міг закохати дитину у спорт.

Серед інших складових проєкту — різноманітні програми тренувань, регулярні ігри та змагання, якісні, сучасні та безпечні футбольні майданчики.

«Це дуже класна ініціатива! Дитина звикає, дитина чекає на тренування. У дитини є календар, де написано ім’я тренера і відмічено, в який час буде тренування, вона готується», – розповідає мама одного з гравців Туана Шанталь.

Вона підкреслює, що на заняттях завжди позитивний настрій, а тренування щоразу включають нові вправи. Наприклад, спрямовані на розвиток координації, на командну гру, на пам’ять, на комунікацію.

«Дитина чекає на заохочення від тренера, і це дає їй поштовх займатися далі, приходити і щось робити далі. Вона залюбки йде сюди. А найбільше мені подобається, що є система, тренери вивчають наших дітей, їхні особливості і працюють над цими особливостями», – додає Туана Шанталь.

Наразі проєкт функціонує в 40 містах 11 регіонів України. За час його існування участь у ньому взяли понад 5 тисяч дітей. Цього року у футбольних гуртках займаються близько 4 тисяч хлопчиків і дівчаток.

«Коли я прийшла працювати у Фонд, моєму синові, якому зараз за 5 років, а тоді було два з половиною роки, діагностували розлад аутистичного спектру. Як мати я дуже добре знаю, що таке виховувати особливу дитину. Тому моя особиста мрія і моє особисте завдання – щоб ці тренування продовжувалися якомога довше», – поділилась Інна Хмизова.

Детальніше про проєкт — у відеоролику із циклу «Безбар’єрні історії, які надихають», відзнятому в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів».

270 переглядів