Жестова мова: як забезпечити доступність відео- та публічних матеріалів
Жестова мова — це візуально-жестова система, яку використовують десятки тисяч українців як основну чи єдину мову спілкування. Для нечуючих людей з дитинства або народження саме жестова мова вважається рідною (українська письмова для багатьох — як іноземна).
Присутність перекладу жестовою мовою на відео чи під час публічних подій — це основа інформаційної безбар’єрності: люди можуть повноцінно брати участь у громадському житті, навчанні, відпочинку, отримувати послуги й дізнаватися новини.
Українська жестова мова має власну граматику, синтаксис і лексику. Вона не є дослівним перекладом української, а цілком окремою мовною системою. Від 2019 року УЖМ офіційно визнано мовою національної спільноти осіб з порушенням слуху. Це закріплено в Законі України «Про освіту» та інших нормативних актах.
Що саме означає “доступність з жестовою мовою”
- Відео: у кадрі має бути чітко видима зона із перекладачем жестової мови. Рекомендовано виділяти для перекладача близько 1/3 кадру, забезпечити хороший контраст, освітлення, нейтральне тло й стабільне зображення.
- Публічні заходи: на сцені чи поруч із виступаючим/ою перебуває кваліфікований перекладач жестової мови із відповідною освітою. Якщо подія транслюється, обов’язкове чітке відеозображення спеціаліста.
- Офіційна та кризова інформація: усі важливі звернення, інструкції під час надзвичайних ситуацій мають бути дубльовані перекладачем або відеороликами із перекладом, а також мають супроводжуватися субтитрами чи аудіоописом.
- Сервіси онлайн-відеозв’язку та державні послуги: дедалі частіше впроваджується можливість підключення відеоперекладача жестової мови для комунікації з державними органами, медзакладами, соціальними службами.
Де потрібна жестова мова?
Жестова мова має бути присутня всюди, де є публічна інформація, яка стосується прав, можливостей, подій або сервісів:
- офіційні відеозвернення держави;
- соціальні ролики та інструкції;
- онлайн-курси;
- відеоконтент на сайтах установ і громадських організацій;
- пресконференції, заходи, зустрічі;
- культурні події та театральні вистави.
Як зробити відео доступним?
Щоб відео було зрозумілим людям з порушенням слуху, потрібно:
- Додати переклад жестовою мовою. Найкраще — у правій частині екрану, з чітким фоном, достатнім розміром віконця і хорошою видимістю перекладача.
- Не замінювати переклад субтитрами. Субтитри не є повноцінною альтернативою жестовій мові, тобто повинно бути і те, і інше.
- Працювати з професійними перекладачами. Вони повинні мати відповідну освіту.
Що врахувати на публічному заході?
Публічні події — форуми, презентації, конференції — мають ще більший потенціал залучати широку, різноманітну аудиторію, якщо вони продумані з урахуванням безбар’єрності. Комфортна атмосфера, якісний звук, адаптивне світло, візуальна підтримка — усе це робить подію відкритою, зрозумілою та привабливою для більшої кількості учасників. Ось декілька практичних порад, які допоможуть зробити подію дійсно доступною:
Світло
- Рівномірне освітлення у всіх зонах приміщення — для орієнтації, читання навігації та уникнення втоми.
- Комфортне освітлення сцени дозволяє учасникам добре бачити виступаючих, читати губи, міміку і жести.
- Безпечне світлове середовище — бажано уникати стробоскопів, різких миготінь, надяскравих ефектів. Якщо їх уникнути неможливо (через концепт шоу), варто про це заздалегідь попередити гостей у анонсі.
- Контрастність між фоном і об’єктами (наприклад, між слайдами та текстом) підвищує сприйняття інформації.
Звук
- Якісне звукове обладнання забезпечує чіткість мовлення і комфортне звучання.
- Налаштування гучності — важливо, щоб можна було адаптувати звук до індивідуальних потреб. Надмірна гучність може бути дискомфортною для деяких учасників.
- Тиха зона — це простір на локації, де можна відпочити у тиші чи поспілкуватися без навантаження. Така зона не потребує великих зусиль, але може суттєво змінити досвід відвідування заходу.
- Субтитри або легенди під час виступів допомагають охопити ширшу аудиторію, зокрема людей з порушенням слуху.
Комунікація
- Жестова мова — якщо до заходу залучено перекладача жестової мови, це варто зазначити в анонсі, а під час події — забезпечити перекладачеві комфортне і видиме місце.
- Візуальні підказки — інфографіка, субтитри, супровід слайдів — усе це допомагає краще сприймати зміст.
- Мікрофони мають бути налаштовані так, щоб працювати зі слуховими апаратами або індукційними петлями, якщо такі є.
Хто допоможе?
Організувати переклад на жестову мову можна за підтримки:
- ГО «Відчуй»
- регіональних організацій нечуючих
- окремих перекладачів, що мають досвід у публічній роботі
Чому це важливо?
Жестова мова — це про право на інформацію. Це відповідальність організаторів, комунікаційників, редакцій, держави. Доступність — це базовий стандарт.