Стаття має дві сторони - звичайну: та альтернативну Людина у центрі всього
Людина у центрі всього
«Зараз як ніколи раніше очевидно, що всім нам незалежно від віку, статі, матеріального становища, стану здоров’я потрібні рівні можливості – щоб евакуюватися, спуститися в укриття, вчасно отримати важливу (часто життєво важливу!) інформацію, мати доступ до послуг, працевлаштуватися.
Під безбар’єрністю ми розуміємо відсутність перепон для людини будь-якої статі, віку, в будь-якому стані – перепон для розвитку, освіти, роботи, комфортного життя»
Перша леді Олена Зеленська
Безбар’єрність починається із кожного з нас.
Зі ставлення до себе та до інших людей. З можливості приймати і розуміти себе та тих, хто навколо. З усвідомлення різниці у сприйнятті світу різними людьми. З розуміння, що усім нам має бути однаково зручно.
Кожен знаходить цінність у світі без бар’єрів по-своєму: через особистий досвід, досвід друзів, батьків чи знайомих.
У різні періоди життя кожен бачив бар’єри своїми очима або навіть опинявся за ними. Наприклад, коли студентом шукав роботу, а отримував відмову через відсутність досвіду. Це — економічні бар’єри. Коли звертався із запитом до органу влади, а у відповідь приходив лист із набором незрозумілої бюрократично-ділової лексики. Це — інформаційні бар’єри. А ще існують цифрові, освітні, соціальні… Важливо не потрапити у пастку переконання, що бар’єри бувають лише фізичними.
З 24 лютого, коли Україна прокинулась від ракетних ударів Росії, нашим найбільшим бар’єром стала повномасштабна війна
Російська агресія забирає життя, змушує залишати рідні домівки, розлучає сім’ї, краде дитинство, калічить — не лише тіло, але і душу.
Через побачене, відчуте, пережите хтось тепер відчуває складнощі у спілкуванні. Знайомі, які не мали травматичного досвіду, не розуміють вас. Наслідки війни для психічного здоров’я людей стають бар’єрами, які не дозволяють вийти зі стану тривоги та повернутися до нормального життя. І які блокуватимуть це намагання в майбутньому, після Перемоги.
Кожен п'ятий потребуватиме психологічної підтримки
Психічне здоров’я є основою нашого добробуту і тим ресурсом, який дозволяє користуватися можливостями, а не уникати їх. Саме тому піклування про нього — невід’ємний компонент безбар’єрності.
Відповідно до візії суспільства рівних можливостей, яку запропонувала перша леді Олена Зеленська, у мирний час ми почали, а у воєнний — продовжуємо, втілювати низку безбарʼєрних ініціатив.
Це проєкти різного масштабу, а втім — однаково важливі.
Разом з 230 експертами та 50 громадськими організаціями у межах ініціативи «Без бар’єрів» розроблено Національну стратегію безбарʼєрності. Пізніше за ініціативою першої леді створено «Довідник безбар’єрності» — гід з толерантної взаємодії, Альбом безбарʼєрних рішень — посібник для усіх, хто хоче і може матеріалізувати безбар’єрність у навколишньому просторі. Українські бізнеси, об’єднавшись навколо ініціативи у спільноту «Бізнес без барʼєрів», втілюють принципи інклюзивності для колективів з понад 600 000 робітників.
Ці проєкти змінювалися відповідно до викликів тої реальності, яка прийшла разом російським вторгненням. Так, Довідник отримав поради та інструкції, актуальні у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких. Альбом безбар’єрних рішень доповнено рекомендаціями, які не лише допомагатимуть повертати до життя наші зруйновані міста та громади з урахуванням стандартів безбар’єрності, але і враховують нові безпекові потреби. Спільнота «Бізнес без барʼєрів» спрямувала свої ресурси на допомогу нашим захисникам і захисницям та мирному населенню.
За ініціативою першої леді Олени Зеленської у координації з МОЗ України та за підтримки ВООЗ започатковано Всеукраїнську програму ментального здоров’я.
Програма покликана допомогти українцям знайти джерело сили: внутрішнє – в собі, адже піклування про ментальне здоров’я має стати звичною відповідальністю кожного, і джерело зовнішнє – систему державного рівня і масштабу, що підтримає і допоможе різними способами та дієвими механізмами будь-якій людині. У будь-який час. У будь-якому місці.
Ми не маємо забувати про втрати, про побачене і пережите, але маємо прийняти це і йти далі, щоб життя продовжувалося й перемагало.
Цей сайт ми створили, щоб осягнути одну просту річ:
барʼєри можна подолати
Та для початку їх потрібно усвідомити на зрозумілих прикладах. Тут ви знайдете історії українців — різного віку, статі, місця проживання — які успішно долають барʼєри. Кожна історія — це окремий напрям безбарʼєрності, про який, сподіваємося, ви дізнаєтеся щось нове.
Під час читання вас супроводжуватиме велика червона кнопка «Прибрати барʼєри». Натисніть на неї і побачите, чого досягають суспільства, які рухаються до безбарʼєрності. Хороша новина у тому, що для початку достатньо поставити людину в центр усього. І ми, неймовірні українці, вже на цьому шляху. Турбота про тих, хто поряд, робить нас єдиними і сильними, а прагнення і думки про майбутнє — непереможними.
