Стаття має дві сторони -
звичайну: Культура,
що схована за бар’єрами та альтернативну Культура,
відкрита для громади
Культура,
що схована за бар’єрами Культура,
відкрита для громади
24 лютого я планував поїхати до ЛОРа, але, як уже відомо, війна почалась без попереджень. Мене розбудила мама — дуже схвильована, в очах був переляк. Я спитав, чому так рано, на що вона сказала: «Почалася війна».
Пам’ятаю свої слова: «Ясно, якщо почалась, то почалась». Можливо, зараз це звучить дивно, але я сам собі здивувався, що не злякався і не панікував, хоча в сім’ї я єдиний, хто погано чує.
Мені було важливо, щоб я зрозумів батьків, їхні плани на випадок, якщо окупанти наступатимуть далі. Бо у критичні моменти може не бути часу й можливості прочитати по губах те, що вони казатимуть.
Ми живемо недалеко від Бучі, приблизно 13-17 кілометрів. Я вірю, що правда за нами. І що Бог на нашому боці. Він дає сили рухатись далі.
Коли когось потрібно заспокоїти й підтримати, я роблю усе, що від мене залежить.
Коли йдеться про безбар’єрність, ми згадуємо про речі першої потреби: охорону здоров’я, транспорт і громадянські права. Та питання суспільної безбар’єрності не менш важливі.
Музеї, кіно, музичні фестивалі, театри та відеоігри збирають спільноти людей з різних соціальних контекстів. І, на щастя, культуру легше зробити зручною для всіх завдяки технологіям.
На перший погляд, може здатися, що культура — не першочергова потреба, а отже витрачати на неї ресурси потрібно в останню чергу. Та багато досліджень стверджують інше.
Наприклад, автор цього дослідження виявив, що участь у культурних заходах має позитивний вплив на особистий розвиток. В іншому дослідженні стверджується, що завдяки участі у культурному житті люди мають сильніше почуття згуртованості та прихильності до спільноти. Усе це безпосередньо впливає на добробут і сталий розвиток.
Це Віталій. Ще в дитинстві він почав втрачати слух. Але це не заважає йому вивчати маркетинг в університеті, займатися вітрильним спортом та волейболом, навіть зніматися у фільмах і кліпах.
Віталія не назвеш виключеним з культурного суспільного життя — він полюбляє концерти, насамперед через відчуття музики та вібрацій. Було таке, що він виступив у новій для себе ролі — перекладача пісень на жестову мову на музичному фестивалі Atlas Weekend. Виступи музикантів транслювалися наживо просто зі сцени. Віталій каже, що спочатку було важко спіймати ритм, але фінальні враження від концерту затьмарили усе.
Це Віталій. Ще в дитинстві він почав втрачати слух. Але це не заважає йому вивчати маркетинг в університеті, займатися вітрильним спортом та волейболом, навіть зніматися у фільмах і кліпах.
Віталія не назвеш виключеним з культурного суспільного життя — він полюбляє концерти, насамперед через відчуття музики та вібрацій. Було таке, що він виступив у новій для себе ролі — перекладача пісень на жестову мову на музичному фестивалі Atlas Weekend. Виступи музикантів транслювалися наживо просто зі сцени. Віталій каже, що спочатку було важко спіймати ритм, але фінальні враження від концерту затьмарили усе.
Доступність музеїв і публічних культурних просторів — питання, що обговорюється ще з 1980-х, саме тоді почали виходити перші наукові роботи на цю тему.
Відтоді культура стала значно технологічнішою. З одного боку, це відкриває нові можливості, робить мистецтво інтерактивним та привертає увагу більшої кількості людей. З іншого — важливо не забувати про потреби різних відвідувачів. Адже лише у Києві проживає близько 160 тисяч людей з інвалідністю. При цьому 80% форм інвалідності не можна помітити одразу.
Культурний простір стає доступним не лише завдяки складним технологіям. Тактильні смуги та аудіогід зроблять музей безбар’єрним для людей з порушеннями зору. Співробітники, які пройшли інструктаж з етики спілкування з відвідувачами, зроблять комунікацію комфортнішою для всіх. Адаптація виставки для людей з інвалідністю розширить аудиторію культурного майданчика.
Не складні рішення, а турбота про інших робить культурні заклади справжніми громадськими просторами.
Чи можна зробити музичний фестиваль доступним для людей з порушеннями слуху?
Фестиваль Atlas Weekend запустив синхронний переклад на жестову мову концертів, які транслювалися для всіх
Адаптація культурних продуктів під потреби доступності не лише відповідає запитам суспільства, а й стає правильним економічним кроком.
Наприклад, розробники відеоігор дедалі частіше адаптують свої продукти для людей з порушеннями зору та когнітивних функцій. І тим самим відкривають свій продукт новим аудиторіям. Тож не варто думати про культурну безбар’єрність як про благодійність. Це синергія, завдяки якій виграють усі.
Прогресивні культурні заходи враховують потреби різних аудиторій, і в кінцевому підсумку це дає результати.
Понад 65% споживачів готові платити більше за продукцію компаній, які відповідально ставляться до суспільства. Культурні продукти, створені з урахуванням стандартів доступності, залучають більше користувачів та привертають активнішу увагу з боку медіа.
Тож не варто думати про культурну безбар’єрність як про благодійність. Це синергія, завдяки якій виграють усі.
Кінотеатри також можуть бути інклюзивними
У 2019 «Планета кіно» відкрила перший кінотеатр з ресурсною кімнатою для людей з розладами аутистичного спектра
Що таке суспільна та громадянська безбар’єрність?
Що таке суспільна та громадянська безбар’єрність?
Це суспільство, де враховані інтереси кожного громадянина, і кожен може брати участь у житті громади й країни.
Для громадянської безбарʼєрності важливий розвиток та самовираження всіх членів суспільства, незалежно від фізичного чи соціального стану, віку, статі чи інших ознак. Права визнаються та захищаються, а проти дискримінацій, стигматизацій та маргіналізацій окремих груп населення ведеться системна боротьба.
Це суспільство, де враховані інтереси кожного громадянина, і кожен може брати участь у житті громади й країни.
Для громадянської безбарʼєрності важливий розвиток та самовираження всіх членів суспільства, незалежно від фізичного чи соціального стану, віку, статі чи інших ознак. Права визнаються та захищаються, а проти дискримінацій, стигматизацій та маргіналізацій окремих груп населення ведеться системна боротьба.
Безбар’єрність стосується кожного.
За різними даними, до маломобільних груп населення належать від 30 до 50% українців. Це люди літнього віку, особи, здоров’я яких погіршене тимчасово (через травму чи хворобу), люди з інвалідністю, вагітні, діти до 7 років або люди з нестандартними розмірами тіла.
Та ніхто не має відчувати труднощів при самостійному пересуванні, орієнтуванні в просторі, отриманні послуг або інформації.
Безбар’єрність стосується кожного.
За різними даними, до маломобільних груп населення належать від 30 до 50% українців. Це люди літнього віку, особи, здоров’я яких погіршене тимчасово (через травму чи хворобу), люди з інвалідністю, вагітні, діти до 7 років або люди з нестандартними розмірами тіла.
Та ніхто не має відчувати труднощів при самостійному пересуванні, орієнтуванні в просторі, отриманні послуг або інформації.
