Пропустити навігацію

Стаття має дві сторони - звичайну: Коли шлях до послуг
складний та заплутаний
та альтернативну Коли всім
зрозуміло та зручно

Коли шлях до послуг
складний та заплутаний
Коли всім
зрозуміло та зручно

В останні роки Україна покращує позиції в інформаційній безбар’єрності та діджиталізації різних сфер життя.

Так, 2021 року Україна стала першою країною у світі, в якій електронні паспорти в смартфоні прирівняли до паперових документів. Поширення цифрових навичок, зайнятість у сфері онлайн роботи, кількість IT-спеціалістів — тут ми також активно ростемо.

На жаль, у сфері публічних послуг інформаційні технології поки втілені лише частково. Але є гарна новина: інформаційна безбар’єрність може стати тією тихою, але стрімкою революцією, що покращує якість життя вже зараз.

Переведення державних послуг «у цифру» вигідне всім. Воно робить сервіси доступними 24/7, скорочує витрати необхідного часу та коштів до 50%.

А ще — завдяки автоматизації різних процесів зменшує ризик помилок через людський фактор.

Навіщо сваритися із неввічливим адміністратором у держустанові, якщо можна отримати необхідні документи без нього?

Заповнення паперів у банку, зважування овочів у супермаркеті або навігація містом — рутина для багатьох з нас, але не для Марії. Через порушення зору навіть звичайне відвідання ЦНАП перетворюється на завдання з зірочкою.

Утім, Марія не жаліється та каже, що в останні роки ситуація повільно, але змінюється. Досвід Марії та багатьох інших людей можна покращити простими нововведеннями. Наприклад, якщо у ЦНАПі не лише виводити на екран номер наступної людини, але й озвучувати його голосом. Або коли окремий працівник допомагає отримати талончик біля електронного термінала.

Деякі речі стають доступнішими завдяки технологіям. Так, Марія користується мобільним банкінгом завдяки звуковій програмі, яка озвучує меню. Раніше ж у банках могли просто відмовити в кредиті, коли Марія не могла прочитати паперовий документ, на якому мала поставити підпис. Людяне ставлення та увага до інтересів і потреб кожного могли б вирішити ці моменти.

Заповнення паперів у банку, зважування овочів у супермаркеті або навігація містом — рутина для багатьох з нас, але не для Марії. Через порушення зору навіть звичайне відвідання ЦНАП перетворюється на завдання з зірочкою.

Утім, Марія не жаліється та каже, що в останні роки ситуація повільно, але змінюється. Досвід Марії та багатьох інших людей можна покращити простими нововведеннями. Наприклад, якщо у ЦНАПі не лише виводити на екран номер наступної людини, але й озвучувати його голосом. Або коли окремий працівник допомагає отримати талончик біля електронного термінала.

Деякі речі стають доступнішими завдяки технологіям. Так, Марія користується мобільним банкінгом завдяки звуковій програмі, яка озвучує меню. Раніше ж у банках могли просто відмовити в кредиті, коли Марія не могла прочитати паперовий документ, на якому мала поставити підпис. Людяне ставлення та увага до інтересів і потреб кожного могли б вирішити ці моменти.

Сфера послуг (особливо державних) — це світ, де минуле зустрічається з майбутнім. Уявімо звичайний похід у ЦНАП для отримання довідки. На перший погляд, усе просто: стаємо в електронну чергу, приїздимо у зазначений час, заповнюємо форму, отримуємо те, за чим прийшли.

А тепер замінимо у цьому процесі головну дійову особу. Уявіть, що довідку отримує ваш старший родич, який не вміє користуватися електронною чергою. Або що поїздку до ЦНАПу планує людина без смартфона з Google Maps у кишені. А заповнювати паперову форму пропонують людині, яка щойно зламала руку на лижах у відпустці. Отут і починаються бар’єри.

Сфера послуг (особливо державних) — це світ, де минуле зустрічається з майбутнім. І майбутнє у цьому випадку неабияк полегшує життя. І йдеться тут не про недосяжні технології та особливе ставлення до певних соціальних груп. Навпаки — про спрощення процедур і процесів.

Ми всі виграємо від сайтів державних установ з простим інтерфейсом та зрозумілим меню. Або від екранів, які не лише показують, але й озвучують номер черги. Або від наявності асистента, що допоможе розібратися зі складним документом.

Згадайте момент, коли ви стикалися з непотрібною дратівливою бюрократією. Як можна було би покращити цей досвід?

Згадайте момент, коли складна державна послуга раптом стала зрозумілою. Завдяки чому це відбулося?

Чи існують стандарти, за якими можна спростити доступ до інформації?

Так, але головний принцип є незмінним для будь-якого напряму безбар’єрності: увага до інтересів та потреб людини — понад усе.

Це не має бути якась інша людина. Згадайте власний досвід у моменти, коли отримати послугу раптом стало легше, ніж раніше. Зручний застосунок для мобільного банкінгу, новий контрастний покажчик, на якому нарешті видно назву вулиці, або можливість обрати сімейного лікаря онлайн. Безбар’єрність може проявитися на будь-якому рівні.

Існує безліч можливостей зробити цифрову або офлайн-інформацію доступнішою.

Для цього розробляються спеціальні інструкції. Наприклад, один із найвідоміших стандартів для онлайн-сторінок — WCAG. Він передбачає формат тексту, шрифти, контрастність, використання кольорів, сумісність з програмами-аудіочитачами для людей з порушеннями зору та багато іншого.

Сторінку, яку ви читаєте просто зараз, створено з використанням цього стандарту. Безбар’єрність може початися на будь-якому рівні.

Люди, не задоволені публічними послугами, у середньому в 9 разів частіше не довіряють уряду*

Уявіть, що отримати будь-яку державну послугу можна так само легко, як відправити повідомлення у месенджері. Це і є кінцева мета діджиталізації

Що таке
інформаційна безбар’єрність?

Що таке
інформаційна безбар’єрність?

Коли інформація доступна кожному. Формати й технології передачі інформації враховують індивідуальні особливості та потреби громадян. Жестова мова, субтитрування, опція вибору крупного шрифту та шрифту Брайля, аудіодискрипція — опції, які повинні бути доступні для всіх інформаційних джерел, від сервісів екстреної допомоги до новин, публічних даних і послуг.

Коли інформація доступна кожному. Формати й технології передачі інформації враховують індивідуальні особливості та потреби громадян. Жестова мова, субтитрування, опція вибору крупного шрифту та шрифту Брайля, аудіодискрипція — опції, які повинні бути доступні для всіх інформаційних джерел, від сервісів екстреної допомоги до новин, публічних даних і послуг.

Безбар’єрність стосується кожного.

За різними даними, до маломобільних груп населення належать від 30 до 50 % українців. Це люди літнього віку, особи, здоров’я яких погіршене тимчасово (через травму чи хворобу), люди з інвалідністю, вагітні, діти до 7 років або люди з нестандартними розмірами тіла.

Та ніхто не має відчувати труднощів при самостійному пересуванні, орієнтуванні в просторі, отриманні послуг або інформації.

Безбар’єрність стосується кожного.

За різними даними, до маломобільних груп населення належать від 30 до 50 % українців. Це люди літнього віку, особи, здоров’я яких погіршене тимчасово (через травму чи хворобу), люди з інвалідністю, вагітні, діти до 7 років або люди з нестандартними розмірами тіла.

Та ніхто не має відчувати труднощів при самостійному пересуванні, орієнтуванні в просторі, отриманні послуг або інформації.

Інші матеріали

ДО ВСІХ ІСТОРІЙ

Будівлі, куди

неможливо потрапити

ЧИТАТИ ІСТОРІЮ