Доступ до майданчиків має бути забезпечений для всіх дітей

28 травня 2021 р.

Ігрові майданчики крім того, що є місцем розваг та фізичної активності, стають для дітей простором розвитку, взаємодії з однолітками, загалом − сприяють їхній соціалізації. Тому важливо, щоб такі локації були доступними для усіх без виключення, в тому числі дітей з аутизмом, ДЦП, з порушеннями зору чи слуху, дітей, які пересуваються на кріслах колісних тощо.

На сьогоднішній день багато українських виробників випускають інклюзивні ігрові комплекси, тобто адаптовані для потреб кожної дитини, зокрема, й з інвалідністю. Наприклад, є каруселі, які розташовуються на рівні землі, або мають зручний пологий під’їзд; гірки, гойдалки та гойдалки-балансири з пандусами; пісочниці на металевих ніжках, біля яких може зручно розміститися дитина у кріслі колісному; вуличні тренажери для дітей, які мають складнощі з мобільністю.

Також у виробників можна замовити обладнання, яке допомагає усунути бар'єри у спілкуванні нечуючих та чуючих дітей, дітей з порушеннями зору. Наприклад, ігрові комплекси для майданчиків, де на бортиках та спеціальних щитах нанесені написи шрифтом Брайля; навчальні дошки, на яких букви дублюються жестовою мовою.

Утім, різноманіття пропозицій на ринку само собою не вирішує проблему доступності дитячих майданчиків. Нерідко під час їхнього монтажу та облаштування допускаються помилки, які навпаки створюють бар'єри у використанні та знижують рівень інклюзії.

Серед ключових проблем:

- не завжди витримуються нормативи по висоті та дистанції між різними елементами майданчика. Наприклад, пісочниця розташовується на ніжках, висота яких не дозволяє дитині на кріслі колісному дотягнутися до неї без сторонньої допомоги; важко проїхати між окремими ігровими компонентами, бо вони розташовані занадто близько;

- відсутні єдині стандарти прийняття на баланс, обслуговування та ремонту, що є загальною проблемою всіх дитячих майданчиків;

- на інклюзивних гойдалках чи каруселях іноді відсутнє кріплення для крісла колісного, що може бути небезпечним для дитини;

- ігрові майданчики переважно мають покриття з піску, що створює незручності для дітей на кріслах колісних. До того ж при вітряній погоді пісок може потрапити в очі дітям чи їхнім супроводжувачам.

Важливо, щоб біля кожного інклюзивного елементу майданчика розміщувалася табличка із поясненнями, хто і як може ним користуватися. Це сприятиме правильній та безпечній експлуатації. Також при облаштуванні зручного для дітей простору варто передбачити дублювання ігрових компонентів. Наприклад, розміщення по сусідству з безбар’єрною гойдалкою звичайної задовольнятиме потреби всіх користувачів. Відповідно, створюватиметься єдиний простір, де граються, взаємодіють та розвиваються різні діти.

Процес розбудови безбар'єрного середовища, який розпочався в Україні, має включати перегляд та осучаснення підходів до організації публічного простору для дітей. Зокрема, впровадження нових стандартів безбар’єрності до майданчиків – простору, де дитина через гру вчиться пізнавати світ, знаходить нових друзів, розвиває вміння та навички.

Поширити новину